Усі матеріали взяті з мережі Інтернет тільки для навчаль них цілей,без права на розповсюдження, продаж, а також використання у інших комерційних цілях відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права"
середа, 20 січня 2021 р.
понеділок, 18 січня 2021 р.
ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ ВОДОХРЕЩА В УКРАЇНі
Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Православні та греко-католицькі християни відзначають його 19 січня, тому воно збігається зі святом Богоявлення. Однак, ці свята слід розрізняти.
Із Хрещенням Господнім пов'язують хрещення в Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. Коли вийшов на берег - з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.
Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.
У давнину ще за тиждень перед Водохрещам парубоча громада прорубували на річці ополонку, випилювали з льоду великий хрест, ставили його над ополонкою і обливали буряковим квасом, щоб був червоний. Біля хреста будували — теж з льоду — престол. Все це оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок — «царські врата».
В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі освячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що вода з Водохреща не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду. Проте ця думка є помилковою, оскільки не завжди у воду занурюють срібний хрест, а використовують дерев'яний чи з будь-якого металу, а вода все одно роками не псується.До речі, за народними прикметами, якщо На Водохреща день ясний — хліба будуть чисті, а якщо похмурий — буде у хлібі повно «сажки»;Іде лапатий сніг — на врожай.Якщо похмуро — хліба буде вдосталь. Якщо зоряна ніч — вродяться горіхи та ягоди.
середа, 13 січня 2021 р.
Свято Василя
Василя Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому в цей день, 14 січня, основним обрядом було засівання осель збіжжям. 14 січня в Україні потрійне свято. Християни східного обряду святкують Василя Великого, Обрізання Господнє і перший день нового року за старим стилем.
Про історію свята і традиції в цей день
Василь Великий – архиєпископ Кесарії Кападокійський, вселенський учитель церкви (IV століття нашої ери). 14 січня вшановують його пам'ять. Церковні джерела характеризують Василя Великого як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя. Саме йому належить вислів: "Скільки віднімеш від тіла, стільки додаси сили душі".
Також Василя Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому в цей день основним обрядом було засівання осель збіжжям. Перший посівальник на Новий рік, як правило, приносить у дім щастя. Вважається, що дівчата щастя не приносять, так що і засівати їм не годиться.
Інформаційна хвилинка
В українців 13 січня - Щедрий вечір, Щедра кутя.
Святкування його походить від стародавнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем — це також день преподобної Меланії Римлянки (Меланки, Маланки, Миланки). У народній традиції обидва свята об'єдналися в Щедрий вечір, або свято Меланки.
У давні часи Маланки, Василя (14 січня) та Водохреща (19 січня) пов’язувались із новорічним циклом так званого Сонячного кола. Найважливішим з них було дайбозьке свято Щедрого Бога, яке пізніше почало називатись Маланки, або Щедрий вечір, і яким завершувалися Святі вечори.
В Україні не всюди однаково відзначали Щедрий вечір. Найпишніше його святкували на Лівобережжі та Гуцульщині. Натомість для північного Поділля така обрядовість характерна в переддень Водохреща. Якщо перед Різдвом готували Багату вечерю, то напередодні Нового року або Василя – Щедру.
Існувала величезна кількість обрядів і звичаїв на Меланки. На Гуцульщині перед вечерею влаштовували «свято печі». Напередодні її білили, прикрашали, «бо цілий рік вона робить службу, а на Василя іде у танок і віддається», а щоб їй «не тяжко було танцювати» - з неї все знімали, не спали на ній, а лише засипали овес «на коровай». Повечерявши, сусіди йшли один до одного миритися, «щоб Новий рік зустріти в мирі та злагоді». А хлопці, котрі нещодавно сваталися, але отримали гарбуза, вдруге засилали сватів.
Ввечері на Меланки дівчата-підлітки бігали щедрувати. До оселі не заходили, робили це переважно під вікнами. Найвідомішим театралізованим обрядом була «Маланка» – дійові особи перевтілювалися в Меланку, діда, бабу, цигана, циганку, лікаря, сільського старосту, жандарма, смерть тощо, обличчя приховували за масками й у супроводі музик ходили від хати до хати з новорічними побажаннями. А ще цей день вважався одним із найсприятливіших для ворожіння.
Крім ого, українці сьогодні зустрічатимуть Новий рік за юліанським календарем, або Старий Новий рік. Це неофіційне свято відзначають у країнах пострадянського простору.
Щедрик
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
- Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
Щедрий вечір, добрий вечір
Ой сивая, тая зозуленька,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Усі сади та і облітала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в одному та і не бувала.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в тім саду три тереми.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в першому – ясен місяць,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в другому – красне сонце,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в третьому – дрібні зірки.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Ясен місяць – пан господар,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Красне сонце – жона його,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Дрібні зірки – то їх дітки.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Щедрик-ведрик
Щедрик-ведрик, дайте вареник,
Грудочку кашки, кільце ковбаски.
А як каші не дасте, м Візьму вола за ріжок,
Поведу на торжок,
Куплю собі пиріжок.
Дайте коляду,
Бо вам хату завалю.
Дайте книш,
Бо напущу вам в хату миш.
Дайте пиріг,
Бо потягну хату за ріг.
Добрий вечір вашій хаті!
Ми прийшли пощедрувати!
Щастя зичимо родині,
Миру неньці Україні,
Всім достатку і везіння
У сім’ї порозуміння!
-
Технології 5 клас Урок 37-38 03.02. 2023 Модуль 3. Ефективне використання техніки і матеріалів без заподіяння шкоди навколишньому ...
-
Трудове навчання 6 клас Урок 65-66 11.05.2023 Проєкт: М'яка пласка іграшка Основна технологія: Технологіяобробки текстильних мат...
-
Трудове навчання 8 клас Урок 19 03.02.2023 Об’єкт проектної діяльності №3 : Рамка для фото Основна технологія: технологія оздо...