Технології  6  клас 

1. Урок 08.09.2022

Інструктаж з безпеки життєдіяльності.  

Основи проектування, матеріалознавства та технології обробк

Проєкт: М'яка пласка іграшка

Основна технологія: Технологія обробки текстильних матеріалів ручним способом

 М'яка іграшка як невід'ємний атрибут у побуті та мистецтві українців.  Види м'яких пласких іграшок.

2. Урок 08.09.2022

Матеріали для виготовлення м'якої пласкої іграшки та їх властивості. 

 

•  Штучне хутро з ворсом різної довжини – коротким, середнім, довгим (натуральне хутро можна використовувати в окремих деталях чи для оздоблення).
• Різноманітна тканина – з натуральних та хімічних волокон, різна за будовою та оздобленням; бажано, щоб зрізи тканини не сильно осипалися. Розмір клаптиків залежить від розміру деталей – іноді шматочки тканини із сірникову коробочку стають у нагоді.
• Шматочки білої, чорної та кольорової шкіри – натуральної та штучної – згодиться пара від загубленої пальчатки, місцями потертий широкий пояс, уцілілі шматочки старої сумки, халяви  старих осінніх чобіт тощо.

     Оздоблювальні матеріали .

• Відрізки різноманітних стрічок, мережива, тасьми, резинки тощо.
• Фурнітура – різні ґудзики та намистини; непотрібна біжутерія – кліпси, підвіски, ланцюжки тощо.
• Нитки вишивальні та для в’язання.

     З’єднувальні матеріали.

• Нитки швейні – міцні, краще армовані, різних кольорів (щоб добирати під колір тканини).
• Клей – ПВА, ТИТАН, плавкий силіконовий клей.

     Наповнювач.

• Синтепон, поролон, синтепух, холлофайбер (найбільш екологічний матеріал, використовується для наповнення диванних подушок). Можна використати інші об’ємні матеріали – вату, обрізки тканини – але тоді іграшка буде важкою та не такою м’якою на дотик. Перших ведмедиків, взагалі, заповнювали дерев’яними ошурками.
• М’яка проволока (приблизно 2 мм товщиною) для каркасів – алюмінієва чи мідна, краще в пластиковій ізоляції.

       Обираючи матеріали для конкретної іграшки, потрібно визначити вимоги до виробу та обрати матеріали з відповідними властивостями.

Іграшки для маленьких дітей повинні, в першу чергу, бути безпечними – міцними, екологічно чистими, легко пратися; також вони повинні бути естетичними та недорогими. Таким вимогам відповідають натуральні тканини – бавовняні та лляні; наповнювач – холлофайдер; очі, носик та ротик іграшки краще вишити нитками (ґудзики та намистинки маля може відірвати); дротяний каркас краще не використовувати взагалі.

Інша ситуація з декоративними  та колекційними іграшками – тут головною вимогою є естетичність, далі екологічність та міцність, а вже потім економічність. Для таких іграшок можна використовувати різноманітні матеріали – як натуральні, так і хімічні, доцільне оздоблення та фурнітуру, клейові з’єднання, каркаси.

Інструменти та пристосування для виготовлення м'якої іграшки.

  Інструменти для шиття іграшки.

     Перш ніж взятися до діла, поговоримо про те, які інструменти потрібні вам під час роботи над м'якою іграшкою. Їх не­багато, і всі вони вам добре відомі. Це но­жиці, нитки, голки і шпильки,клей, бажано ПВА  чи силіконовий — він добре клеїть і тканину, і хутро, і шкіру, а висихаючи, не лишає плям. До того ж його легко змити з рук та зі столу. Задля зручності клей можна налити у маслянку для машинного масла; силіконову паличку -  нагріти у полум’ї  свічки. Тільки запалювати свічку можна у підсвічнику з дозволу та у присутності батьків.

Не обійтися вам і без пінцета, за допо­могою якого ви будете вивертати готову форму і наповнювати її синтепоном. Замість пін­цета можна взяти і звичайний кілочок, ме­талевий або дерев'яний (чудово підійдуть палички для суші). Знадобиться вам також гостро заструганий олівець і, нарешті, наперсток. Він вам буде конче потрібний, коли ви шитимете цупку тканину або хутро.